Стежкою Віри

1. Екскурсія починається з м. Дергачі, де знаходиться храм Різдва Пресвятої Богородиці. Різдво - Богородицька церква була зруйнована у 30-х роках XX ст., другий храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці теж був споруджений із дерева і освячений у 1685 р. Він стояв на піщаній рівнині, яка зветься Буряківкою. Будівником храму був Яків "уранський. На початку XIX ст. побудовано новий, цегляний храм, який освятили у 1838 р. У побудові його, крім Якова Туранського, брали участь священики Федір Туринський, помічники Олександр Осташевський, Семен Квітка, прихожани. Храм був чотирьох - пристольний: головний престол на честь Різдва Преподобної Богородиці правий - на честь Стрітення Господня, лівий - на честь Вознесіння Господня і хори - на честь Апостолів Петра і Павла. При першій церкві було дві церковно-приходських школи для юнаків і дівчат. Священником був Іосиф Закрицький. У церкві зберігалися дійсні скарби : Євангеліє 1664 р., "Апостол" 1688р., "Бесіди Іоанна Златоуста" 1624 р., з рече - срібний хрест - подарунок Григорія Філевського у 1743 р., срібний потір - пожертва сотника Андрія Філіпова 1754 р. З архітектурної точки зору храм побудовано в стилі пізнього класицизму. В ті роки отримує поширення однокупольний храм, в якому є центральний об'єм з виразними архітектурними формами. Таких храмів залишилось мало.

2. Рухаючись далі група потрапляє в смт. Вільшани, до Миколаївської церкви (1741 року). Церква Миколи була побудована у 1741 році. За планом церква належить до поширеного типу будов, що складається з трьох прямокутників. Як засвідчують документальні записи, на початку 18 століття у Вільшанах було 6 храмів, а будівництвом їх займалася родина Ковалевських, яким перекази приписують і заснування поселення Вільшани. Звичайно сплили роки, змінився і зовнішній та внутрішній вигляд Миколаївської церкви, але й нині вона височіє на підгір’ї виблискуючи проти сонця своїми банями, скликаючи до себе на свята і будні сотні прихожан.

3. Далі група прибуває до с. Великі Проходи, до храму Святого Іоанна Богослова. «В минулому 1660 по твоєму Державну указу іспомещени діди і батьки наші в Білгородському повіті в Коренський стану в Проходах», - так писали поселенці Великих Проходів в 1721 році. У справі 1737 село Великі Проходи належали Бєлгородському повіту. «У 1737 р. при храмі Богоявлення Господнього Великих Проходів було вже два священики. Таким чином, немає сумніву, що перший храм Богоявлення в прохідному побудований близько 1661г. Нинішня Богоявленська церква побудована в 1798 році старанням парафіян і священика Іоанна Іллінського ».

4. Потім група опиняється в смт. Пересічне біля архітектурної пам’ятки Церкви Архангело – Михайлівської (1821 р.). Церква Архангело – Михайлівська знаходиться в смт. Пересічне, Пересічанської селищної ради. Побудували церкву в 1821 році, її день народження пересічани святкують кожного року 21 листопада, в день святого Архистратига Михайла. На церковному дворі була розташована церковно – приходська школа, в якій навчалося 233 хлопчика і 173 дівчинки. В 30-ті роки церкву перетворили на клуб (танці під патефон та спектаклі акторів-аматорів). Під час війни, коли горе прийшло в кожну хату, церква відродилася знову. На сьогодні церква систематично править службу з 1996 року, виконує всі церковні обряди. Настоятель Михайлівського храму отець Олександр.

5. Закінчується екскурсія відвідуванням каплиці Іоанна Воїна, зведеної на честь православного святого, захисника воїнів, що знаходиться на меморіальному комплексі «висота Маршала І.С. Конєва», який розташований на висоті 193,7 метрів – одній з найвищих в області.

Характеристика маршруту 

Категорія слухачів: учні, студенти та дорослі; 

Протяжність маршруту: 70 км.

Тривалість маршруту:7